Кло
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:47, 1 грудня 2021; A.mykhailiuk (обговорення • внесок)
Зміст
Сучасні словники
Кло, кла, с. 1) Ребро, грань, гребень предмета. Доґи (= клепки) клом — боками щільно приставали до себе. Шух. І. 249. 2) Клыкъ (свиной). Болѣе употр. во мн. ч. кла. Желех. Вх. Лем. 425. 3) Ростокъ. Цибуля пущат кла. Вх. Лем. 425. (Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 252.)
Ілюстрації
|
|
|
|
