Зробок

Зро́бок, -бка, м. Истощенный работою, негодный уже къ работѣ человѣкъ. Желех.

Сучасні словники

Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.

Зро́бок. Спрацьована, виснажена працею людина.

Поміж старшим поколінєм, справдішними зробками, а молодшими се ще є провалина, котру один чоловік старає ся вирівнати, але десять про се не дбає, даючи навіть молодшим відчувати їх недозрілість і недосьвідність, замість, щоб їх навчити і богато похибок простити (Б., 1895, 48, 1) // порівн. пол. zroby, мн. -старі виробітки, випрацьований простір.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Зро́бок -бка, ч., діал. Геть виснажена працею людина.

Ілюстрації