Ґаздонька
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:00, 23 листопада 2021; Adkushniruk.il21 (обговорення • внесок)
Ґаздонька и ґаздачка, -ки, м. Ум. отъ ґазда.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ҐАЗДИНЬКА, и, жін., діал. Пестливе слово до ґаздиня.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ҐАЗДИ́НЯ, і, жін., діал. Господарка. Зоя Жмут добра ґаздиня, пари в селі їй не було (Ольга Кобилянська, III, 1956, 466); Радянська гуцулка — справжня ґаздиня своєї колись поневоленої землі, своєї країни (Остап Вишня, II, 1956, 32).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
