Крумкати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:44, 21 листопада 2021; Kysavchenko.pi21 (обговорення • внесок)
Кру́мкати, -каю, -єш, гл. = Крамкати. Вх. Лем. 428.
КРУ́МКАТИ, ає, недок. - Видавати звук “крумк” (про жабу, крука і т. ін.).
Зараз тільки замети біліли навколо, в тиші крумкав ворон, наче скаржився на свою самітність (О. Донченко);
Значення в інших словниках
1. Крумкати — КВА́КАТИ (про жаб — уривчасто кричати),
КУ́МКАТИ, КРУ́МКАТИ, КРЕКТА́ТИ, КРЕКОТА́ТИ підсил.,
КРЯ́КАТИ, РЕ́ХКАТИ діал. — Док.: ква́кнути, ку́мкнути, кру́мкнути, кря́кнути. (Горнов:)
Жаби квакають (М. Кропивницький); На ставку кумкали жаби Н. Словник синонімів української мови
2. Крумкати — КРУ́МКАТИ, ає, недок.
Видавати звук «крумк» (про жабу, крука).
На озері крумкають жаби (Кучер, Трудна любов, 1960, 57). Словник української мови в 11 томах
3. Крумкати — кру́мкати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
сучасність|підрозділ=Педагогічний інститут}}