Побілішати
Побілішати, -шаю, -єш, гл. Стать бѣлѣе. Трошки побілішали руки, як побула дома. Васильк. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПОБІЛІШАТИ, аю, аєш. Док. до білішати. Загорілі колись руки знов побілішали (Нечуй-Левицький, I, 1956, 166); Побілішав, заколивався від вітру ковиль (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 51); // Стати сивішим; посивішати. Голова йому побілішала, а шорстку, неголену щоку затягли свіжі, глибокі рови (Іван Микитенко, II, 1957, 104).
БІЛІШАТИ, ає, недок. Ставати, робитися білішим; світлішати. Ніч уже кінчалась, і похмурий невеселий день уже зазирав у вікно. Маруся не помічала цього, не помічала, як потроху білішали перед нею стіни, піч (Борис Грінченко, I, 1963, 384); // Бліднути. Чим більше він наливався супом, тим дальше все бліднішав та білішав (Панас Мирний, I, 1954, 283).
Ілюстрації
Медіа
Іншими мовами
Російсько-український перекладач
Побілішати - Побелеть (рос.)
Англійсько-український перекладач
Побілішати - Тo become whiter (more white) (англ.)
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 182.
2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 617.
