Моруха
Моруха, -хи, ж. Грибъ дождевикъ. Харьк. у. См. Морюха.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови МОРУ́ХА, и, жін. Те саме, що порхавка. Доки Харита, охаючи над виразками на Ількових ногах, затоптувала їх морухою і обв'язувала ганчірками, .. за вікном зовсім розвиднілось (Петро Панч, Вибр., 1947, 194).
Словник української мови Кулястий гриб, що швидко росте в теплу дощову погоду, а достигаючи, наповнюється бурим пилом — спорами; моруха. Збираючи порхавки, слід пам'ятати: цей гриб їстівний і смачний лише молодим, поки білий (Знання та праця, 6, 1969, 16); * У порівняннях. Із мохів бризнув у небо фонтан золотого пилу, мов із порхавки, що, дозрівши, викидає вгору мільйони спор (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 58).
Словник синонімів української мови Моруха – ПО́РХАВКА (кулястий гриб, який, достигаючи, наповнюється спорами), МОРУ́ХА, ДОЩОВИ́К, ПУ́РХАВКА діал., МРЮ́ХА діал. Із мохів бризнув у небо фонтан золотого пилу, мов із порхавки, що, дозрівши, викидає вгору мільйони спор (В. Гжицький); Дивний гриб-дощовик, якого лісники звали мрюхою, круглий, без ніжки, завбільшки з дитячу голову, ріс у потаємних лісових куточках (О. Донченко); Нарешті крізь бур'ян дрібний і кучерявий, Як та перчичниця з пекучим порошком, Жовтіє пурхавка (М. Рильський).
Порхавка
-и, ж.
1) Кулястий гриб, що швидко росте в теплу дощову погоду, а достигаючи, наповнюється бурим пилом – спорами; моруха.
2) зах. Жаба.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Порхавка — ПО́РХАВКА і ПУ́РХАВКА, и, ж. Народна назва гриба з групи гастероміцетів, який росте на пасовиськах, узліссях тощо. Збираючи порхавки, слід пам'ятати: цей гриб їстівний і смачний лише молодим, поки білий (з наук.-попул. літ.); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
Порхавка — Гриб поганка; птах Словник застарілих та маловживаних слів порхавка — -и, ж. 1》 Кулястий гриб, що швидко росте в теплу дощову погоду, а достигаючи, наповнюється бурим пилом – спорами; моруха. 2》 зах. Жаба. Великий тлумачний словник сучасної мови
Порхавка — Порхавка, -ки ж. 1) Bufo, жаба. Вх. Пч. II. 16. 2) раст. Licoperdon bovista. ЗЮЗО. І. 127. Словник української мови Грінченка
Порхавка — по́рхавка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
Порхавка — ПО́РХАВКА, и, ж. Кулястий гриб, що швидко росте в теплу дощову погоду, а достигаючи, наповнюється бурим пилом — спорами; моруха. Збираючи порхавки, слід пам’ятати: цей гриб їстівний і смачний лише молодим, поки білий (Знання.., 6, 1969, 16); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
Джерело: https://slovnyk.me/dict/synonyms/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%85%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
- Дощовик їстівний
- http://www.mukachevo.net/ua/news/view/503955
- Знайомтеся — дощовик їстівний: смачний та цілющий
Джерела та література
- Вікіпедія
- Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
- Орфографічний словник української мови. 2005.
- Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 446.
