Безвір’я
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:03, 17 жовтня 2016; Monikolaienko.fpmv16 (обговорення • внесок)
ḯБезвір’я, -р’я, с. Безвѣріе. Віра і безвір’я. Щог. В. 109.
Словник української мови
- Відсутність віри в кого-, що-небудь. Не раз мене обгорне, мов туман. Страшного розпачу отрутнеє дихання, Тяжке безвір'я в себе, в свій талан (Леся Українка, I, 1951, 122).
- Відсутність віри в бога; безбожність. Складний шлях від віри в бога до безвір'я пройшов [робітник] (Наука і життя, 6, 1959, 50).
Джерела
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970.
