Моруха
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:09, 18 листопада 2021; Kamoskalova.im21 (обговорення • внесок)
Моруха, -хи, ж. Грибъ дождевикъ. Харьк. у. См. Морюха.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
МОРУ́ХА, и, жін. Те саме, що порхавка. Доки Харита, охаючи над виразками на Ількових ногах, затоптувала їх морухою і обв'язувала ганчірками, .. за вікном зовсім розвиднілось (Петро Панч, Вибр., 1947, 194).
Словник української мови
Кулястий гриб, що швидко росте в теплу дощову погоду, а достигаючи, наповнюється бурим пилом — спорами; моруха. Збираючи порхавки, слід пам'ятати: цей гриб їстівний і смачний лише молодим, поки білий (Знання та праця, 6, 1969, 16); * У порівняннях. Із мохів бризнув у небо фонтан золотого пилу, мов із порхавки, що, дозрівши, викидає вгору мільйони спор (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 58).
Ілюстрації
 |
 |
 |
 |
