Цілушка
Цілушка, -ки, ж. = Окраєць. Вх. Зн. 78. Радом. у.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЦІЛУ́ШКА, и, жін., розм. Те саме, що окраєць 1. Мартин витяг з-під настільника ножа з червоною колодочкою і, зрізавши цілушку з паляниці, поклав першу скибку Коропові (Григорій Косинка, Новели, 1962, 107); — Це ж стріну усіх неодмінно, За ними я довго скучав... — І хліба цілушку ячмінну 3 мішка фронтовик діставав (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 331); * Образно. Смеркання осипалося попелом, погойдувалося на хвилях, і хмари, згори осяяні цілушкою призахідного сонця, знизу вже підпливали сутінками (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 14).
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЦІЛУ́ШКА, и, жін., розм. Те саме, що окраєць. ОКРА́ЄЦЬ, айця, чол. Те саме, що цілушка. 1. Скибка, відрізана від непочатого краю хлібини. Празникові паляниці з питльованого борошна на яйцях вже поїли, а в господині зістався тільки один окраєць (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 132); На покуті, під товстим настільником, лежав окраєць черствої остюкуватої паляниці (Любов Яновська, I, 1959, 141); // Невеликий шматок (хліба). Василина кинулась у хату, вхопила торбину, вкинула в неї окраєць хліба й побігла до воріт (Нечуй-Левицький, II, 1956, 31); [Пріся:] Бувало, диких груш звариш у горщику та окраєць хліба черствого, тим і живеш по цілих днях (Степан Васильченко, III, 1960, 162); Студенти, мабуть, щойно повечеряли. Поруч книг та зошитів на столі лежали окрайці чорного хліба, шматки бринзи, привезені з дому, з далеких карпатських сіл (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 65).
2. рідко. Кінцева частина чого-небудь; край. Брати, пригинаючись, мовчки входять до хати. Старший шарудить рукою по окрайцю комина (Михайло Стельмах, II, 1962, 73); Під окрайцем даху, внизу, помітила [Лариса] непорушну Кларину машину (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 39); // Невелика частина (шматок, відрізок) чого-небудь. * Образно. От Нам окраєць життя нашого в селі (Василь Стефаник, III, 1954, 86).
3. Мартин витяг з-під настільника ножа з червоною колодочкою і, зрізавши цілушку з паляниці, поклав першу скибку Коропові (Григорій Косинка, Новели, 1962, 107); — Це ж стріну усіх неодмінно, За ними я довго скучав... — І хліба цілушку ячмінну 3 мішка фронтовик діставав (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 331); * Образно. Смеркання осипалося попелом, погойдувалося на хвилях, і хмари, згори осяяні цілушкою призахідного сонця, знизу вже підпливали сутінками (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 14).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Горох
ЦІЛУ́ШКА – «(перший) окраєць хлібини». Етимологія: похідне утворення від цілува́ти; назва мотивується давнім звичаєм відрізати перший окраєць від хлібини й давати його цілувати найшановнішій людині в сім’ї; пояснюється також як похідне від ці́лий – «шматок, відрізаний від ці́лої хлібини»; польською całuszka. Синоніми: Цілу́шка – (розм.) скибка, відрізана від непочатого краю хлібини, окра́єць.
Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)=
Як дитину відлучати від грудей, то врізати цілушку з першого хліба (перший всадяний) і грудочку солі дати дитині в руки й казати: "На – йди собі на свій хліб! Щоб ти була гречна й велична, як цей хліб святий!".
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/cilushka https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0 https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0 https://pidru4niki.com/69327/kulturologiya/vik_zvikuvati_gostyah_pobuvati_lyudske_zhittya
