Надовбати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:19, 24 листопада 2015; Dsosadcha.il15 (обговорення • внесок)
Словник Грінченка
Надовба́ти, ба́ю, єш, гл. Наковырять, надолбить.
Інші словники
Надовба́ти, а́ю, а́єш, док,, перех. Довбаючи, наробити певну кількість дірок, отворів і т. ін.; // Довбаючи, дістати, добути певну кількість чого-небудь. — Пішла ось глини надовбати, щоб припічок підмазати… (Тют., Вир, 1964, 264).