Укий

Укий, -а, -е. Ученый, выученный, обученный. Шух. І. 33. Желех.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Цікавий факт
5 Див. також
6 Джерела та література

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Який має широкі й глибокі знання взагалі або в якій-небудь галузі науки. Є на світі багато учених людей, а поетів мало. Треба мати талан (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 277); Дорошенко і сам захопився роботою експедиції, брався часом за те, що зовсім не входило в обов'язки капітана. «Давно вже щось ми не тралили», — скаже вченому своєму другові — начальникові експедиції, і коли той накаже класти судно в дрейф і спускати прилади в глибину океану, Дорошенко сам стає до лебідки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 198); Нічого не пошкодувало село для знатної доярки та її не менш відомої дочки, для дорогого зятя — інженера, людини вченої і роботящої (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 198); Мар'янові хочеться схлипнути від цієї людської ласки, яку має від ученої людини (Михайло Стельмах, I, 1962, 30); // Який одержав спеціальні знання, пройшов спеціальну виучку. [Пастух:] Тюрма для божевільних! Добра штучка! Се вигадав один учений лікар і написав про те грубезну книгу, а наш король йому дав надгороду (Леся Українка, II, 1951, 202); Та трапеза з звичайних страв, Не з тих, що вчений кухар повимислює Про ласого господаря (Микола Зеров, Вибр., 1966, 383); // розм. Який учився; освічений. — Я вже не знаю, що далі й буде на світі. Які тепер парубки стали! Ой господи! Вони, бач, вчені, в школі вчились (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 361); — Я, бідний, невчений пастух, та обстав сильно за громадою. А що би то було, якби я був учений та й маючий господар (Лесь Мартович, Тв., 1954, 180);

Ілюстрації

Медіа

Цікавий факт

В стародавніх абетках букві «У» відповідає число 4, що за прадавньою традицією символізує завершеність, універсальність, повноту, зокрема повноту знань, життєву мудрість. З цієї причини, до речі, корінь «ук» означає знання, мудрість (наука, укий — вчений, неук — невчений, профан).