Губище
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:50, 18 листопада 2021; Mytrotsiuk.il21 (обговорення • внесок)
Губище, -ща, с. Ув. отъ губа. Замкни моїм ворогам губи і губища. Чуб. І. 95.
Зміст
Сучасні словники
Орфографічний словник української мови
губище - губище iменник середнього роду
Словник української мови в 11 томах
ГУБИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до губа́1 1. Телегуз заплямкав товстими губищами (Донч., II, 1956, 307).
Публічний електронний словник української мови
Ілюстрації
|
|
|
|
