Ляскотіти

Ляскоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно хлопать, щелкать. 2) Быстро говорить, быстро болтать, чаще — крикливымъ голосомъ. 3)щекотать Вийде до них, ляскотить по пташиному, привітна, люба. МВ. (О. 1862. III. 44).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЛЯСКОТІТИ1, очу, отиш, недок . Підсил. до ляскати. Шуміли колеса, ляскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (Шиян, Баланда, 1957, 20); Раз у раз сухо ляскотів батіг (Скл., Карпати, II, 1954, 108).

ЛЯСКОТІТИ2, очу, отиш, недок . Підсил. до лящати. Вийде до них [панночка] - ляскотить по-пташиному, привітна, люба (Вовчок, І, 1955, 111); Чую, ляскотить сміх баришні, і він [офіцер] немов крізь сльози регоче (Ле, Мої листи, 1945, 72); // безос. Неугавні коники завели в траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить... (Мирний, IV, 1955, 308).

Ляскоті́ти, чу́, тиш, гол.

1) Часто плескати, клацати.

2) Швидко говорити, швидко балакати, частіше — крикливим голосом. Вийде до них, хлюпати по пташиному, привітна, люба. МВ. (О. 1862. III. 44).

3) Похідне від лоскотати (когось).

Ілюстрації

[[Зображення:|x140px]]

Зовнішні посилання

ЛЯСКОТІ́ТИ1, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до ля́скати. Шуміли колеса, ляскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (Шиян, Баланда, 1957, 20); Раз у раз сухо ляскотів батіг (Скл., Карпати, II, 1954, 108).

ЛЯСКОТІ́ТИ2, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до ляща́ти. Вийде до них [панночка] — ляскотить по-пташиному, привітна, люба (Вовчок, І, 1955, 111); Чую, ляскотить сміх баришні, і він [офіцер] немов крізь сльози регоче (Ле, Мої листи, 1945, 72); // безос. Неугавні коники завели в траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить… (Мирний, IV, 1955, 308).