Рутвяний
Рутвяни́й, -а́, -е́ = Рутяний. Г. Барв. 248. Ой вяну я, вяну, як рутв’яна квітка. Чуб. V. 405.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РУТВЯ́НИЙ, а, е, рідко. Те саме, що рутовий 1. Ой, зв'язала дівчинонька рутвяний вінок, Закрасила голівоньку, пішла у танок (Іван Манжура, Тв., 1955, 46); Полонила її Дніпрова краса, зачарували оті далекі гаї, що ледь мріють на обрії, рутвяні луки з дзеркалами старих річищ і верболозами (Микола Олійник, Леся, 1960, 71).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
РУТА: КОРИСНІ І ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ, ШКОДА І ПРОТИПОКАЗАННЯ, ЗАСТОСУВАННЯ
Джерела та література
Словник української мови // Академічний тлумачний словник (1970—1980) // URL: http://sum.in.ua/s/rutvjanyj
"РУТА: КОРИСНІ І ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ, ШКОДУ І ПРОТИПОКАЗАННЯ, ЗАСТОСУВАННЯ" // URL: https://osobista.in.ua/ruta-korysni-i-likuvalni-vlastyvosti-shkodu-i-protypokazannya-zastosuvannya.html
