Підступати
Підступати, -па́ю, -єш, сов. в. підступити, -плю́, -пиш, гл. Подступать, подступить, подойти. Ні підступи до його. Ном. № 2543. От тілько що хотів Іван до колодязя підступить, аж тут як зачхали змії. Рудч. Ск. І. 135.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ПІДСТУПАТИ, аю, аєш, недок., ПІДСТУПИТИ, ступлю, ступиш, док.
1. Ступаючи, наближатися, підходити до кого-, чого-небудь. Підступали до стола люди (Нечуй-Левицький, II, 1956, 43); Ззаду Огея сторожко підступає навшпиньках мале дівчатко (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 235); Серед сутолоки пан Зефірин підступив до панотця (Іван Франко, II, 1950, 368); Я підступив до вчительок (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 26); // Підходити, нападаючи, наступаючи. Фашистські заколотники підступали до міста (Олесь Донченко, VI, 1957, 117); Останні слова Бульба вже мовив під тупіт.. поляків, які щільно підступили до табору (Олександр Довженко, I, 1958, 259); // перен., розм. Наближатися, наступати, наставати (про час, явища, події і т. ін.). Діти все росли поміж клопоту. Дивись, і старість в гості підступа (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 321).
2. перен. Посилюючись, раптово виявлятися, охоплюючи кого-небудь (про почуття, певний стан і т. ін.). Голод почав йому докучати і разом з голодом почала злість підступати під серце (Іван Франко, IV, 1950, 72); В плечі боліло, аж нудота підступала до горла (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 20); Тяжкий біль підступив йому до серця (Осип Маковей, Вибр., 1956, 492); // безос. — Коли немає її тут — мені мов і легше; а як гляну — вона сидить, — так мені і підступе [підступить] під серце (Панас Мирний, IV, 1955, 65).
3. перен. Розміщуватися біля чого-небудь, межувати з чимсь (про ліс, гори і т. ін.). З молодого хвойника, що підступав до дороги, тягнуло гіркуватим повітрям (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 474); Під час великих дощів у горах вода теж заливала цю галявину, підступала до дороги (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 11).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)