Навкруг

Навкруг, навкруги, нар. Вокругъ, кругомъ. В неї домик біленький, навкруг тополі. Чуб. V. 328. Хату.... своїм військом у три ряди навкруги обставив. Рудч. Ск. І. 151. Куди понесем його: чи через город, чи навкруги? Рудч. Ск. І. 167.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Навкруг, навкруги, присл., прийм. Те саме, що навколо. Пахощі з липи і квіток носилися в повітрі і розвівалися широкими хвилями далеко навкруги (Панас Мирний, I, 1954, 164); Була тільки п'ята година, а навкруги вже зовсім сутеніло (Олесь Гончар, I, 1954, 197); Хо сидить посеред галяви, а навкруги його панує мертва, прикра тиша (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 149); На перехрестях вулиць ми зупинялись, бо вітер наче танцював навкруги нас (Юрій Яновський, II, 1958, 56).