Жахота
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:10, 11 листопада 2021; Avpavlenko.fpmv21 (обговорення • внесок)
Жахота, -ти, ж. Ужасы, страхи.
Жахота
- Дещо, що викликає древні почуття, страх, і одразу перед очима дивні тіні на стінах у відблиску нічних ліхтарів, жахотв - і листя вазонів складаються в жахаючі візерунки диявольських очей, а твій шепіт відлунюється з найтемнішого кутка у кімнаті, і історії набувають величного страху. Якщо тепер ми то називаємо жахом, у древніх людей то було жахотою.
Зміст
Сучасні словники
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ЖАХОТА
-и, ж., діал. Жахи, страхи, кошмари.
- І вже я не йшов, а біг стежкою. Проминаючи старе кладовище, а скумасна поляка, жахота наздоганяла, хапала за плечі, трусила тілом і душею. (Володимир Дрозд, Пришестя, 1999).
Синоніми: страхіття, страхи, чудовища, примара, монстри, жахи, кошмар.
| Відмінок | Однина |
|---|---|
| Називний | жахота |
| Родовий | жахоти |
| Давальний | жахоті |
| Знахідний | жахоту |
| Орудний | жахотою |
| Місцевий | на/у жахоті |
| Кличний | жахото |
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
