Краснопись
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:23, 13 листопада 2021; Amzavalniuk.uk19 (обговорення • внесок)
Красно́пись, -сі, ж. Каллиграфія; чистописаніе. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КРАСНОПИСЬ або КРАСНО́ПИС, у, чол. Те саме, що каліграфія. Це був урок краснопису. Галя [чорненька] і Галя [біленька] старанно виводили літери (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 20).
// у знач. КАЛІГРА́ФІЯ, ї, жін. Уміння, майстерність писати чітким, рівним, гарним почерком; краснопис, чистописання. Учні з галасом займають свої місця. Останній урок — каліграфія (Петро Колесник, Терен.., 1959, 22);
// Гарне письмо. Нарешті сідає [пан Субота] біля свого бюрка, на якому лежить розпростертий, дрібнесенькою, перловою каліграфією писаний.. лист (Іван Франко, VIII, 1952, 84).
Ілюстрації
|
|
|
