Цариха
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:05, 21 листопада 2021; Yvrulova.im20 (обговорення • внесок)
Цари́ха (-хи), ж. — Цариця.
Зміст
Значення
- єдиновладна правителька держави або дружина єдиновладного правителя (царя);
- у деяких видів громадських комах — самка-виробник потомства;
- лідерка, найбільш видатна представниця свого класу або деякої множини однорідних суб'єктів чи об'єктів (цариця балу, кукурудза - цариця полів).
Розбір слова
- Морфологічні та синтаксичні властивості
цари́ха
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -цар-; суфікс: -их; закінчення: -а.
Приклади
- "— Вона мужичка й наймичка.. — Хоч би вона була й перемужичка, а ти цариха-розцариха, то й тоді не смієш битися." (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 349).
- "Убираються їхать до царихи." (Чуб. II. 271. )
Ілюстрації
Див. також
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цариха | царихи |
Родовий | царихи | царих |
Давальний | цариці | царихам |
Знахідний | цариху | царих |
Орудний | царихою | царихами |
Місцевий | на/у царисі | на/у царихах |
Кличний | царихо | царихи |
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 182.