Набучавіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:10, 29 листопада 2014; Єлизавета Мусієнко (обговорення • внесок)
Набучавіти, -вію, -єш, гл. Набухнуть, пропитавшись сыростью.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НАБУЧАВІТИ, іє, док., перех., діал. Набухнути. Але як перебратися через Дніпро? Крига була крихка, набучавіла водою (Вітчизна, 9, 1970, 164); * Образно. По небу кілька білих хмарок снігових набучавіло (Марко Вовчок, I, 1955, 165).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
набучавіти -іє, док., перех., діал. Набухнути.
