Набубнявіти
Набубнявіти, -вію, -єш, гл. 1) = Набубніти. Уже горох добре набубнявів, пора садити. Новомоск. у. 2) О древесныхъ почкахъ: раздуться предъ тѣмъ какъ распуститься. Бруньки набубнявіли на вишні, а денеде і листочки роспускає. Новомоск. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Збільшитися, наповнившись у процесі росту соками, поживними речовинами. Забриніли в веснянім повітрі мухи та набубнявіли на деревах бруньки, готуючись зеленим листям замаїти гаї та діброви... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 75); Катерина стоїть на причілку проти сонця, взяла в руку галузку яблуні, що набубнявіла, почувши весну (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 8). 2. Розширитися, збільшитися обсягом від насичення вологою. Для яровизації насіння намочують у воді.. Коли насіння набубнявіє і почне кільчитись, його розстеляють тонким шаром у ящиках (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 78). 3. Набрякнути, опухнути. Він не помітив, як у неї по-дитячому набубнявіли губи, боляче ворухнувся куточок рота (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 48); Клинцювате, старанно виголене обличчя неначе набубнявіло і було ніздрювате, як почорнілий весінній сніг (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 688).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
НАБУБНЯ́ВІТИ, іє, док.
1. Збільшитися, наповнившись у процесі росту соками, поживними речовинами. Забриніли в веснянім повітрі мухи та набубнявіли на деревах бруньки, готуючись зеленим листям замаїти гаї та діброви… (Коцюб., І, 1955, 75); Катерина стоїть на причілку проти сонця, взяла в руку галузку яблуні, що набубнявіла, почувши весну (Чорн., Визвол. земля, 1950. 8). 2. Розширитися, збільшитися обсягом від насичення вологою. Для яровизації насіння намочують у воді.. Коли насіння набубнявіє і почне кільчитись, його розстеляють тонким шаром у ящиках (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 78). 3. Набрякнути, опухнути. Він не помітив, як у неї по-дитячому набубнявіли губи, боляче ворухнувся куточок рота (Рудь, Гомін.., 1959, 48); Клинцювате, старанно виголене обличчя неначе набубнявіло і було ніздрювате, як почорнілий весінній сніг (Стельмах, Вел. рідня, 1951. 688). Набубня́віти, вію, єш, гл. 1) = Набубні́ти. Уже горох добре набубнявів, — пора садити. Новомоск. у. 2) О древесныхъ почкахъ: раздуться предъ тѣмъ какъ распуститься. Бруньки набубнявіли на вишні, а де-не-де і листочки роспускає. Новомоск. у.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Набубня́віти, -вію, -єш, гл. 1) = набубні́ти. Уже горох добре набубнявів, — пора садити. Новомоск. у. 2) О древесныхъ почкахъ: раздуться предъ тѣмъ какъ распуститься. Бруньки набубнявіли на вишні, а де-не-де і листочки роспускає. Новомоск. у.
«Словники України on-line»
набубня́віти – дієслово доконаного виду
________________________________________ Інфінітив набубня́віти
однина множина
Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа набубня́віє набубня́віють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. набубня́вів набубня́віли жін.р. набубня́віла сер.р. набубня́віло Активний дієприкметник набубня́вілий Пасивний дієприкметник
Безособова форма
Дієприслівник набубня́вівши
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
набубнявіти Глагол 1. набухнуть, разбухнуть
Словари и энциклопедии на Академике
• 1.набубнявіти техн. разбуха́ть Українсько-російський політехнічний словник • набубнявілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до набубнявіти. 2) у знач. прикм. Збільшений в об ємі, розпухлий … Український тлумачний словник • набубнявіння — я, с. Дія за знач. набубнявіти. Набубнявіння насіння. Набубнявіння бруньок … Український тлумачний словник • набубнявіти — іє, док. 1) Збільшитися, наповнившись у процесі росту соками, поживними речовинами. 2) Розширитися, збільшитися обсягом від насичення вологою. 3) Набрякнути, опухнути … Український тлумачний словник • понабрякати — а/є, док. 1) Набрякнути (про частини тіла, місця на тілі). 2) Набратися соком, набубнявіти (про бруньки, плоди і т. ін.) … Український тлумачний словник • набухнути — 1) = набухати (насичуючись вологою, збільшитися в об ємі; про насіння, бруньки дерев налитися соками), набрякнути, набрякати, розбухнути, розбухати, набучавіти; набубнявіти (зазв. про насіння, бруньки) 2) див. набрякати 1) … Словник синонімів української мови • набубнявіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови • розпенчняти — набубнявіти, набухнути від вологи … Зведений словник застарілих та маловживаних слів • набубнявіти — віє, Пн. Наливатись соками; збільшитись за обсягом від насичення вологою … Словник лемківскої говірки • напучніти — ніє, Пт. Набухнути, набрякнути, набубнявіти … Словник лемківскої говірки • розпучніти — нієш, ніє, Ол. Набрякати, набрякнути, набубнявіти … Словник лемківскої говірки
