Звінчатися

Звінча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Обвѣнчаться. Я з дороги повернуся та й з тобою звінчаюся. Чуб. V. 62.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЗВІНЧАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
Вступати в шлюб за церковним обрядом. Чи всі ж тії та вінчаються, Що любляться та кохаються? (Українські народні ліричні пісні, 1958, 211); В церкві вінчалось разом десять пар 
молодих (Нечуй-Левицький, I, 1951, 18).(Словник української мови )

Звінча́ння = повінча́ння — одру­ження за церковним (іноді — нецерковним) обрядом; обвінча́ння, тобто накладання вінців на голови новоженців у церкві як освячення шлюбу; ритуал 
увібрав у себе і де­які народні звичаї (зв’язування рук, обмін обручками); ( Електронний словник )
ОДРУЖИ́ТИСЯз ким і без додатка (про чоловіка, жінку - взяти шлюб), на кому (тільки про чоловіка); ПОЖЕНИ́ТИСЯ, ПОЄДНА́ТИСЯ, СПАРУВА́ТИСЯ, ПОБРА́ТИСЯ, 
ПРИСТРО́ЇТИСЯ,ПОДРУЖИ́ТИСЯ,ОБКРУТИ́ТИСЯ,ПОШЛЮ́БИТИ(фольк).( Словник синонімів)

Ілюстрації

Див. також

• Цікаві факти про обряд вінчання
• Народні традиції вінчання

Джерела та література

https://rivne1.tv/news/vse-shcho-potribno-znati-pro-vinchannya-v-tserkvi https://rodovody.com.ua/index.php/uk/ua-articles/100-zvichaji-pro-shlyub http://sum.in.ua/s/vinchatysja