Ранкувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:09, 9 листопада 2021; Dvnesterevych.fpmv21 (обговорення • внесок)
Ранкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Проводить утро. О. 1861. III. 18. На калині зозуля, а на калині сивая, там кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. Чуб. V. 691. Де ти, Марусю, де ти, молода, сей ранок ранку вала? Рачкувала я, мої подружечки, у старшої дружечки. Нп.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Ранкувати, ку́ю, єш, гл. Проводить утро. О. 1861. III. 18. На калині зозуля, а на калині сивая, там кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. Чуб. V. 691. Де ти, Марусю, де ти, молода, сей ранок ранку вала? Рачкувала я, мої подружечки, у старшої дружечки. Н. п.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 5.
Ілюстрації
|
|
|
|
