Кабатирка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:00, 10 листопада 2021; Vdboiko.iff20 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Сучасні словники

Словарь української мови Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Кабатирка, -ки, ж. Табакерка. Кв.


Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КАБАТИ́РКА, и, жін., діал. Табакерка. — Все буде золотом покрито, Як тульськії кабатирки (Іван Котляревський, I, 1952, 208).


Словник синомнімів української мови
ТЮТЮ́ННИЦЯ, ТАБАКЕ́РКА, ТАБАКЕРЧИ́НА зневажл., ТАБАТИ́РКА діал., КАБАТИ́РКА діал., ТАВЛИ́НКА заст. Тютюнницю турецьку золоту з ланцюжком під поясом зняв (Лобода) і.. смачно, по два рази в кожну ніздрю, затягся тютюном (І. Ле); Віліна одкрив табакерку і двома пальцями взяв обережно пучку (Н. Рибак); Дід вийняв луб'яну табатирку, понюхав табаки (Панас Мирний); (Кукса:) Чи не хочете понюхать свіженької? (Підносе тавлинку) (М. Кропивницький).


Ілюстрації

Магазин "Табакерка"
Табакерка


Див. також

Табакерка
Історія табакерки