Улелекати
Улелекати, -каю, -єш, гл. Заморить, уморить, умертвить. Змія, звісно, улелекав. Грин. II. 236.
Зміст
Сучасні словники
Улелекати, -каю, -єш, гл. Заморить, уморить, умертвить. Змія, звісно, улеле 2кав. Грин. II. 236.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 333.
УЛЕЛЕ́КАТИ, аю, аєш, док., кого, розм.
Приборкати, втихомирити, підкорити.
А коваль за вуздечку та й загнуздав змія. Запріг його у соху та й .. випахав поле і змія, звісно, улелекав (з легенди).
Словник української мови у 20 томах УЛЕЛЕКАТИ Джерело: https://1677.slovaronline.com/145241-%D1%83%D0%BB%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8
Словник відмінків
Інфінітив улеле́кати
однина множина
Наказовий спосіб 1 особа улеле́каймо 2 особа улеле́кай улеле́кайте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа улеле́каю улеле́каємо, улеле́каєм 2 особа улеле́каєш улеле́каєте 3 особа улеле́кає улеле́кають МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. улеле́кав улеле́кали жін.р. улеле́кала сер.р. улеле́кало Активний дієприкметник
Пасивний дієприкметник улеле́каний Безособова форма улеле́кано Дієприслівник улеле́кавши
Джерело: https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%83%D0%BB%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8