Виводити

Виводити, -джу, -диш, сов. в. вивести, -веду, -деш,

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВИВО́ДИТИ 1, джу, диш, недок.; наказ. сп. виво́дь; ВИ́ВЕСТИ, еду, едеш; мин. ч. ви́вів, вела, ло; док., перех.

1. Допомагати або примушувати йти з собою звідки-небудь, за межі чогось. Батько узяв хлопчика за руку і став виводити з хати (Панас Мирний, I, 1954, 323); [Професор (твердо):] Зараз же виведіть всіх сторонніх (Іван Кочерга, II, 1956, 54); Двоє солдатів з рушницями вивели з провулка жінку (Олесь Донченко, III, 1956, 28); // перен. Виключати із складу чого-небудь. — Ти помиляєшся, — говорила Васса. — Те, що тебе вивели із складу бюро комітету.., ще нічого не означає (Григорій Епік, Тв., 1958, 241). ♦ Вивело очі, безос. — очі дуже широко відкрилися (від болю, страждань і т. ін.). Очі вивело із лоба од страшної муки (Тарас Шевченко, I, 1951, 168).

2. перен., із чого. Примушувати кого-небудь втрачати попередній стан. Виводить Ліну з задуми брязкіт хвіртки; це прийшла мачуха, ще досить молода жінка (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 171); В'їдливий писк кулі, що, здавалося, пролетіла над самим вухом, вивів його з оціпеніння (Михайло Стельмах, На .. землі, 1949, 29). ♦ Виводити (вивести) з ладу див. лад; Виводити (вивести) з рівноваги див. рівновага; Виводити (вивести) з себе — примушувати дуже нервувати; роздратовувати. Мене пригнічувала домашня обстановка, виводила з себе буденними розмовами дружина (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 267).

3. Вести куди-небудь, вказуючи шлях; спрямовувати рух. — Іди, Химо, голубочко! — говорить Катря. — Я ось тільки ще два слова скажу, я тебе наздожену. А сама виводить мене на стежечку (Марко Вовчок, I, 1955, 206); [Стрижень:] Адмірал ескадру виводити в море відмовився (Олександр Корнійчук, I, 1955, 34); Данила під руки виводять на вулицю, садовлять на бричку (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 169); // Керуючи за допомогою руля, весел, радіозв'язку і т. ін. предметом, що рухається, спрямовувати його куди-небудь. Скоріше б до центру! І тут капітан Першим виводить Командирський танк (Олександр Підсуха, Поеми, 1954, 24); // перен. Сприяти, допомагати кому-, чому-небудь діяти, розвиватися і т. ін. певним чином. Жовтнева революція вивела країну на шлях соціалізму (Програма КПРС, 1961, 10); — Спасибі тим, хто вивів мене на путь праведну (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 337); // перен. Простягатися, вказуючи на напрямок руху звідки-небудь кудись (про дорогу, стежку і т. ін.). Міліючи, яр виводив на рівний степ (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 14); Іду — сам не знаю куди, першою ліпшою доріжкою. Куди вона виведе, куди приведе — мені невідомо (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 56).

Виводити (вивести) танець — виконувати груповий танець, в якому учасники рухаються один за одним; бути ведучим у танці. 

Дівчата, побравшись за руки в кружок, виводили танець, співаючи перепілки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 104); — Даваймо у кривого танця!

Веди, Галю! Без тебе ніхто не виведе (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 322).

▲ Виводити (вивести) на орбіту — спрямовувати рух літального космічного апарата на задану орбіту. В Радянському Союзі створені потужні і надійні ракети, здатні виводити на орбіту важкі кораблі (Наука і життя, 10, 1961, 18). ♦ Виводити (вивести) в люди — допомагати кому-небудь забезпечити помітне становище в суспільстві, вищий рівень життя. Марія Залізняк сама виводила дітей у люди (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 12); Виводити (вивести) на чисту (на свіжу) воду — викривати кого-небудь в підступних, нечесних і т. ін. діях. — Виведу я тебе на чисту воду, виведу! Тепер не викрутишся (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 86); [Карпо:] Я мушу все вивести на свіжу воду, я не я буду, коли не дізнаюсь, хто перший пустив на мене та Домаху лиху славу!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 165).

4. На основі певних міркувань, роздумувань робити якийсь підсумок, висновок. Дивитися і підмічати, виводить висновок з подій, — тобою ж хочу я звучати, народе рідний, любий мій (Павло Тичина, II, 1947, 151); // Досліджуючи, обчислюючи щось, будувати формулу, теорему і т. ін. Лежачи між гарячим камінням, виводив [Брянський] якісь додаткові формули для стрільби (Олесь Гончар, I, 1954, 102); Вчений [Торрічеллі] не лише дослідив явище швидкості витікання рідини з отвору, а й вивів відповідну теорему (Наука і життя, 10, 1958, 46).

5. Плодити потомство (про птахів, тварин). Всі птахи мостять гнізда і виводять діток навесні, а кривоніс зимою (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 88); Це була старенька дідова шапка. Кішка виводила в ній кошенят (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 471); // Вирощувати нову породу тварин, новий сорт рослин. Ну, словом, сорт новий морозостійких слив Данило Якович трудом натхненним вивів (Максим Рильський, II, 1956, 216).

6. Робити, будувати що-небудь, що має протяжність, висоту. І раб копає землю, теше камінь, і носить мул з ріки, і ліпить цеглу, виводить мури (Леся Українка, I, 1951, 253); А вся решта війська стала до роботи — виводила земляні вали (Яків Качура, II, 1958, 419); Якось вишукали матеріали і з правого боку закінчили бики для перекриття через канал і навіть вивели півповерх (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 432).

7. Усувати, видаляти, винищувати без залишку. — Не ми заводили ці звичаї, не нам їх і виводить, — промовив швидкий Корчака (Нечуй-Левицький, II, 1956, 222); Виявилось, що й перемерзлий полин добре виводить бліх (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 103); Нова доба з новим сонцеворотом! Тевтонство — виведем, як той лишай! (Павло Тичина, II, 1947, 197).

8. Старанно писати, вимальовувати. Олександр сів писати листа головнокомандуючому. Рука тремтіла, виводячи на папері літеру за літерою (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 326); Малювали [учні] мовчки, прикусивши язики, старанно виводили лінії, накладали тони і півтони (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 199); * Образно. Місячна ніч сипала світло в хату, виводила золоті узори на стіні (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 84).

9. Співати або грати щось, переважно протяжне. Біліють хати в селі, в густі тіні сповиті, десь дівчата виводять «верби рясної» (Степан Васильченко, I, 1959, 294); Одначе, думаю, хто ж це так гарно виводить? Пісня старовинна і по-дідівському протяжлива, а голос молодий (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 81); Невгамовно заливався голосний бубон в чиїхось дужих руках, то затихала, то знову тонко виводила скрипка (Микола Олійник, Леся, 1960, 79); // розм. Довго витримувати окремі високі ноти в пісні, що співається групою. [Шумейко:] Давайте. Я проведу голос, а ви за мною. А виводить же кому? [Середа:] Я буду виводить. У мене голос нічого (Іван Микитенко, I, 1957, 458); — Хай он Марченко виведе — я охрип!.. їй-бо ж охрип! — просився Максим (Степан Васильченко, I, 1959, 102); // Вимовляти протяжно, повільно. Швидко прочитає він те, що інші по складах виводять (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 19).

10. Описувати, зображати кого-, що-небудь у якомусь творі. Письменник вивів.. позитивні образи представників народних мас і протиставив їх образам панівної верхівки тодішнього суспільства (Українська література, 8 клас, 1957, 87).

11. Виконувати якусь роботу, витягаючи щось раз у раз або протягом певного часу. Галочка так і слуха: забуде і роботу, устромить голку у полотно та й не виводить її (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 327); Невід рибалки повільно виводять з води (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 4).

Виводити, вивести нитку — випрядати нитку. 

Пріська сидить на днищі, висукує та виводить нитку за ниткою (Панас Мирний, III, 1954, 30); Ця сорочка в нього зіткана з найтонших ниток, які могла вивести його Докія (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 179).

12. тільки недок., від кого—чого, заст. Брати початок (звичайно про рід). От тому-то господь знає, Чи наш славний князь рутенський Виводив свій рід від давніх Галицьких князів, чи ні (Іван Франко, XIII, 1954, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 366.Коментарі (0)

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Виводити 2, -джу, -диш, сов. в. вивести, -веду, -деш, гл. 1) Выводить, вывести. Вивів босу на морозець. Мет. 237. Сірко вивів вовка аж на поле. Рудч. Ск. І. 12. 2) Выводить, вывести. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Рудч. Чп. 88. Вивела перепеличенька діти. Н. п. 3) Выстраивать, выстроить, сооружать, соорудить Виведем таку-сяку оселю та й будемо жить. Рудч. Ск. І. 13. Верх вивели і у головах поставили хрест. Кв. І. 116. 4) Доказывать, доказать, обосновать, оправдать. Бо ти став на прю за мене, вивів моє право. К. Псал. 17. Тоді б йому все діло моє вивів, уста б мої я сповнив оправданням. К. Іов. 51. — справу. Добиться своего. З ним не виведе справи і той, що у болоті. Ном. № 2666. 5) — на світ. Обнаруживать, обнаружить, раскрывать, раскрыть, выводить, вывести на чистую воду. Яке б темне діло не було, та зараз його на світ виведе. Стор. І. 32. 6) — нитку (въ пряжѣ). Выпрядать, выпрясть нитку. То мати наумисльне такі товсті нитки виводили, бо у нас сього року дуже коноплі були народили. Ном., стр. 287, № 6418. 7) — танчик. Танцовать, протанцовать. Виведи танчик по-німецькій. Ном. № 670. 8) — голос, пісню. Выводить, вывести голосомъ. Зачав мій шпак пісні виводить. Гліб. 66. Виводить голос, як лляну тонку нитку. Левиц. І. 112. 9) очі вивело. Выкатились глаза. Очі вивело із лоба од страшної муки. Шевч. 24.

Ілюстрації