Жилище

Жилище, -ща, с. Мѣсто жительства. Ото гайдамаки узяли того багатиря і понесли на своє жилище. Рудч. Ск. II. 147.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ВикипедиЯ — свободная энциклопедия (рус.)

ЖИЛИЩЕ — традиційна споруда (будівля) або природне укриття, пристосоване для проживання людини (сім'ї, кількох сімей) та деяких тварин. Житло може бути постійним, напівпостійним чи непостійним.

ЖИЛИЩЕ — місце проживання певної особи/ осіб.

Етимологія

Слово «жилище» походить від російського слова «жить». В індоєвропейських мовах (і деяких мовах за межами індоєвропейського мовного ареалу) для позначення житла використовуються слова з давнім корінням hus/gus, haz/cas і dom. Слова з урахуванням зазначених морфем вживаються у значеннях житла як будівлі і водночас у значенні житла, залежно від контексту. Німецькі мови поділяють "hus" як будинок з його мешканцями, і "heim" ("ham", "home") як місце проживання, також мають слова на основі морфеми "dom", але в значенні культових споруд.

Ілюстрації