Генде
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:20, 7 листопада 2021; I.savielieva (обговорення • внесок)
Генде, гендека, нар. Вонъ тамъ. Желех. Вх. Зн. 10.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГЕ́НДЕ, присл., діал. Он там, отам. — Цитьте-но, кумо, генде вже пани йдуть! — перебила її Олександра (Леся Українка, III, 1952, 674).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Генде, гендека нар. Вонъ тамъ. Желех. Вх. Зн. 10
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
генде присл., діал. Он там, отам.
Ілюстрації
|
|
|
