Китвиця

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Китви́ця, -ці, ж. Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ рычагъ, которымъ поднимаютъ мельничный жерновъ для ковки послѣдняго. Мык. 481. См. Кітвиця.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках КІ́ТВИ́ЦЯ, і, жін., мор. Те саме, що кітва.

КІ́ТВА́, кітви, жін., мор. Металевий стрижень з лапами, що зачіплюється за ґрунт і утримує на місці судно, пливучий маяк і т. ін.; якір. Сірий велетень стоїть на двох кітвах і чотирьох стальних тросах (Олесь Донченко, II, 1956, 83).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 171.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/p/4/171/1