Нівечиння

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Нівечиння, -ня, с. Знищення чогось, псування майна, пошкоджувати. Іноді вживається у сенсі подряпин або ран.

Сучасні словники

Словник Павла Штепи

Нівечиння, ня, с. Порча; знищення, розорення. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 565.

Ілюстрації

Нівечиння1.jpg Нівеччиня2.jpg [[Зображення: |x140px]]

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

[httpадреса слова]

[адреса посилання]