Журбота
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:13, 5 листопада 2021; Vohrabarchuk.uk19 (обговорення • внесок)
Журбота, -ти, ж. - Те саме, що журба.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖУРБО́ТА, в, жін., розм. Коло ліжка [хворої] сидить мся мати з журботою своєю; а подаль од ліжка Павлютиха процвітає, червоновида.., поважна (Марко Вовчок, VI, 1956, 221).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Журба або поганий настрій. Нехай спить, нехай лежить, та нехай не встане, нехай твоя бідна головонька од журботи одстане. Чуб. V. 624.
Ілюстрації
|
|
|
