Тамування
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:21, 4 листопада 2021; I.savielieva (обговорення • внесок)
Тамува́ння, -ня, с. Остановка, задержаніе, препятствіе теченію.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТАМУВА́ННЯ, я, сер.
Дія за значенням тамувати. Сцена мужнього тамування сліз — сліз від болю, образи й неспроможності допомогти — завжди потрясала своєю художньою правдою (Збірник про Кропивницького, 1955, 273).
Ілюстрації
|
|
