Умірущий

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Уміру́щий — те саме, що Умирущий (вмирущий), а, е. (див. умирущий) Умиру́щий (вмиру́щий), а, е.

1. Який не може жити вічно; смертний. На який же чорт ці зорі — довічні, невмирущі, цей місяць, ця земля — все це німе, мертве — і невмируще, а я — вмирущий, я — живий, тямущий? (Борис Грінченко, II, 1963, 54).

2. Який умирає. Вмирущий лебедю, співай! Хай лине Твій скорбний голос, твій солодкий спів! (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 269).

// у знач. ім. умирущий, щого, чол.; умируща, щої, жін. Той (та), хто вмирає. Що краплина роси для вмирущого, Для того, хто конає без сил? (Павло Грабовський, I, 1959, 556);

// рідко. Те саме, що мрець. Загнибіда казав, що не любий він [протопіп] усім парафіянам, з живого й вмирущого дере (Панас Мирний, III, 1954, 87).

Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка

Уміру́щий, а, е. Умира́ющій. Не на вмірущого! Не предвѣщаетъ смерти кому-нибудь.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Умиру́щий (рос.) В умирущую.

1. О высшей степени интенсивности какого-либо действия.

2. О сильной степени опьянения.

Ілюстрації

x140px

x140px

x140px

Цікаві факти

Матеріал з ВBC Україна

Сем Парніа, лікар-реаніматолог та директор досліджень в галузі реаніматології у Медичній школі Університету Стоні Брук в Нью-Йорку, разом зі своїми колегами з 17 медичних установ США та Великої Британії, провели дослідження, що стосувалося смертності (умірущості; ім. від уміруший) людини: протягом чотирьох років вони проаналізували понад 2 000 пацієнтів, які пережили зупинку серця, тобто офіційну клінічну смерть. Дослідники виявили сім сценаріїв: страх; образи тварин або рослин; яскраве світло; насильство і переслідування; дежавю або відчуття «вже баченого»; обличчя членів родини; спогади про події після зупинки серця.