Діверка

Діверка, -ки, ж. Термін свояцтва, що означає дружину брата чоловіка.

Сучасні словники

ДІ́ВЕРКА,або ятрівка, и, жін. Жінка дівера. Щоб свекорко, як батенько, Свекрівонька, як матінка, До мене були; Щоб діверки та зовиці, Мов братіки та сестриці, Мене прийняли (Іван Манжура, Тв., 1955, 67). Слово діверка є жіночим варіантом «дівера». Похідна від реконструйованого пра-і.є. *daiu̯ēr є слов'янські і балтійські терміни для позначення цього родича, а також давн.в-нім. zeihhur, давн-англ. tacor, санскр. देवृ, девр, дав.-гр. δαήρ (< *δαιϝήρ), лат. lēvir, вірм. տագր, таґр, տեգր, теґр.

Ілюстрації

Див. також

Ятрі́вка https://uk.wikipedia.org/wiki/

Джерела та література

Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. https://slovnik.net.ua/di/diverka/ http://sum.in.ua/s/diverka