Крадки
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:03, 3 листопада 2021; Kymishura.fpmv21 (обговорення • внесок)
Крадки, нар. = Крадькома. Желех.
Сучасні словники
КРА́ДЬКИ, присл., розм. Те саме, що крадькома. Гнувся [Петрик] додолу, як лоза від вітру, .. а очима крадьки папоротиного цвіту шукав (Марко Черемшина, Тв., 1960, 37); Сіла [Мар'яна] .. на полу й крадьки зиркнула блискучими очима на Гната (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 304).
Ілюстрації
|
|
.jpg)
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 319.
