Стеребкатися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:03, 3 листопада 2021; Kakhomenko.fpmv21 (обговорення • внесок)
Стеребкатися, -каюся, -єшся, гл. Вскарабкаться. Насилу стеребкався Харько на віз. Те саме, що стеребитися.
Зміст
Сучасні словники
СТЕРЕБКАТИСЯ, блюся, бишся; мн. стеребляться; док., розм. Вилізти, вибратися куди-небудь, на щось. Всі стояли, очей не одводили [від Оксани]. Стеребившись на ослін, дивився через голови бурсаків служник Яківець (Вас., І, 1959, 246); На ліжко Саїдове стеребилася [Тамара] й товкла кулачком подушку, щоб зробити її, як це робить Марія, пухкою й надутою (Ле, Міжгір'я, 1953, 484); - Чого це ви туди стеребились, дідусю? - спитала панна Подолянка. - Та ось, бач... - і старий, сідаючи на гілку, показав дівчатам патички, котрі він зрізував на клені й ховав у торбу (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 483).
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=bOsSHZKhgOU