Різь

Різь, -зі, ж. 1) Рѣзь. 2) Рѣзьба. Ми наняли маляра, щоб образи у церкву помалював та й різь позлотив, бо гарний силно канастас таки у нас. Канев. у.

Сучасні словники

Словник української мови (Академічний тлумачний словник)

1. у чому. Гострий ріжучий біль. Він сів у сквері на лавці і сидів так довго, згорбившись, поклавши на коліна руки, відчуваючи, як щось м'яко давить його за горло і викликає різь в очах (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 197).

2. техн. Те саме, що різьба 3. Гвинт являє собою циліндричне тіло з різзю. Різь роблять по гвинтовій лінії (Курс фізики, I, 1957, 97); Для свердління невеликих отворів користуються буравчиками. Це найпростіший інструмент для свердління. Він має форму гвинтоподібного стержня конічної форми з різзю (Столярно-будівельна справа, 1957, 98).

Гострий ріжучий біль

Ілюстрації

різь