Заватра
Зава́тра, -ри, ж. У гуцульскихъ пастуховъ въ полонинах: родъ шалаша среди загороди, въ которой ночуютъ животныя: съ покатой крышей изъ луба и открытыми боками, чтобы спящій тамъ пастухъ могъ всегда видѣть животныхъ. Шух. І. 185, 188.
Сучасні словники
ЗАВА́ТРА - Курінь для пастухів серед загороди, в якій ночують тварини на полонинах. Приклади Федір Штола .. обійшов заватру і загнав навідліг сокиру в стіну. (В. Гжицький)
Історія
Сучасна заватра або курінь — це легка будівля. Історично «куренем» називалося житло козаків, а від цього — також окрема частина запорізького козацького війська — підрозділ, що вміщається в один курінь (дуже умовно можна порівняти із сучасним армійським «окремим батальйоном»).
«Куренем» тепер називають літню будівлю, в якій живуть сторожі, пастухи. У 16-18 століттях курінь — це житло козаків.
Його будували з дерева, покривали зверху дранкою, очеретом, іноді — землею. Курені були довгі, великі, на кілька сотень чоловік. Тут же містилася кухня. У таких хатах мешкали козаки одного підрозділу, що теж мав назву «курінь».
На Січі нараховували до 38 куренів, у яких гуртувалися земляки. Тому вони іменувалися за назвами українських міст: Батуринський, Канівський, Корсунський, Уманський, Полтавський та інші.
Куренем командував курінний отаман. На цю посаду обирали найбільш талановитих, досвідчених козаків терміном на один рік. Курінний отаман мав свій знак — невеликий прапор.