Люсувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:15, 6 листопада 2021; Ohvitko.uk20 (обговорення • внесок)
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛЮСУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех., діал. Гасити вапно; // неперех. Шипіти, пінитися (про вапно). На вапну налили води, то вона й люсує
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Люсува́ти, -сую, -єш, гл. Шипѣть, кипѣть; гасить известь.
Ілюстрації
|
|
|
