Згорбити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:37, 24 жовтня 2021; Mashlapai.iff18 (обговорення • внесок)
Згорбити, -блю, -биш, гл. Сгорбить, согнуть. Мене вже давно горе згорбило. Г. Барв. 298.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980)
1. Вигнути горбом (спину). Наймит сміявся в рукав, аж спину згорбив (Нечуй-Левицький, III, 1956, 204).
2. тільки 3 ос. Зігнути, зсутулити (про важку працю, хворобу, переживання і т. ін.). Робота мене згорбила, не розкіш (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 30); Мене давно вже горе згорбило (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 298); Старий замовк. Молитовна екзальтація розслабила його вкрай, зігнула, згорбила (Іван Ле, Наливайко, 1957, 216). Див. [1]
Ілюстрації
Див також
Горбити[2]
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 126.
