Мозуль

Мо́зуль, -ля, м. = Мозоля. Вх. Лем. 436. См. Мозоля

. Розрощення у тварин і людини рогового шару шкіри (перев. на руках і ногах) у місцях, що зазнають тривалого тиснення або тертя. Почнуть кущі бур'яном заростати — знов сапа в роботі, знов мозолі на руках (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 191); Прикладом найпростішого.. ураження шкіри, викликаного тертям, є водяна мозоля (Як запобігти заразним хворобам шкіри, 1957, 24); — Стрижу, стрижу [овець] і кінця-краю не видно... Руки геть у мозолях (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 145); * У порівняннях. Прив'язані [байгородці] на все життя, до нього [свого міста], вони знають його, як свої мозолі (Юрій Яновський, I, 1958, 174).

2. перен. Важка праця. Селянськими мозолями пани живуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 5).

3. Кістковий наріст на тому місці, де кістка зрослася після перелому або іншого ушкодження. Кістки новонародженого зростаються дуже швидко, утворюючи звичайно велику мозолю (Хвороби дитячого віку, 1955, 13).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації