Згубити

Згубити, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш. Чуб. V. 212.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980)

ЗГУБИТИ - Через неуважність загубити або забути що-небудь десь. Дивитись быльше: [1]

Див також

[2]

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 525.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Історико-філософський факультет}}