Гранка

ГРАНКА 1 и, жін. Стовпець друкарського набору, що має довільну кількість рядків; // Відбиток такого стовпця для читання коректорами, редакторами і т. ін. Чумак тим часом узяв на столі гранки Павлової збірки, став переглядати (Андрій Головко, II, 1957, 476); Він жив у флігельку нашого дідуся, бігав по гранки в редакцію, чистив з дідусем садок (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 157).

Гранка — набір відбитків надрукованого матеріалу на великих аркушах паперу без поділу його на окремі сторінки, для перевірки і правки. Це пробний (чорновий) друк текстів (газета, стаття або книга), що пройшла процедуру верстки і повернена автору для остаточного узгодження перед публікацією. У 2-й половині XX століття технологічний цикл друку в друкарні передбачав кілька операцій передачі текста від автора до редактора, від складача до коректора. Для коректора паперові гранки були основою роботи. Газетна коректура вимагала дотримання щоденного графіка, текст потрібно було виправити цілком і повністю - включаючи, наприклад, помилки в наборі шрифту, а не одну тільки стилістику з орфографією. Без спеціальних відточених навичок і професійних прийомів по роботі з гранками регулярно робити це вчасно було практично неможливо.

ГРАНКА 2, и, жін. Зменш. до грань 1 2. Дім боярина збудований був із грубих, у чотири гранки гладко обтесаних .. ялиць (Іван Франко, VI, 1951, 74).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 157.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 158.

Гранка; Гранкова верстка // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 241.