Млинисько

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:57, 7 листопада 2021; Yonahorna.uk19 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Млини́сько, -ка, с. = Млинище.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Млинисько МЛИНИСЬКО або МЛИ́НИЩЕ, а, сер. Збільш. до млин.

МЛИН, -а, чол. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії. Порожній млин і без вітру меле (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 187); Водяні млини, попритулювавшись до високого каміння, поховавшись під зеленими вербами, крутять день і ніч чорними колесами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 51); За городами, мабуть, біля мосту, важко чмихав паровий млин (Андрій Головко, II, 1957, 18);

  • У порівняннях. [Вітровий:] У нього язик, як млин, нікому слова не дасть сказати... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 214).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

МЛИН, -а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії. Порожній млин і без вітру меле (Укр.. присл.., 1955, 187); Водяні млини, попритулювавшись до високого каміння, поховавшись під зеленими вербами, крутять день і ніч чорними колесами (Н.-Лев., І, 1956, 51); За городами, мабуть, біля мосту, важко чмихав паровий млин (Головко, II, 1957, 18);

  • У порівн. [Вітровий:] У нього язик, як млин, нікому слова не дасть сказати… (Корн., II, 1955, 214).
  • Ли́ти во́ду на млин чий див. ли́ти. // Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 764.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Млини́сько, -ка, с. = Млинище.

Ілюстрації

Млинище1.jpg Млинище2.jpg Млинище3.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Млин — споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії. Слово млин (прасл. mъlinъ) має латинське походження: від лат. molīna, утвореного від дієслова molo («мелю»); припускається посередництво давн.в-нім. mulīn.

Власник млина чи працівник на ньому називався ме́льник чи міро́шник або млина́р.

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Млин

Мельничий

Млинарка

Млинарь