Плачинда
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:42, 17 жовтня 2021; Avromanova.fpmv21 (обговорення • внесок)
Плачи́нда, -ди, ж. Родъ слоеной лепешки. Славяносерб. у.
Сучасні словники
ПЛАЧИ́НДА, и, жін. Виріб із тіста (переважно прісного), що має плескату форму, з начинкою із сиру, гарбуза і т. ін. або без неї; вид пирога. Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 572.
Ілюстрації
|
[[Зображення:|x140px]] | [[Зображення:|x140px]] |
Медіа
Джерела
Література
Він.. майже нічого не їв, тільки пережував плачинду.. та ковтнув склянку зельтерської з сиропом (Юрій Смолич, V, 1959, 39).
