Пхикання
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:22, 16 жовтня 2021; Yiborysova.if21 (обговорення • внесок)
Пхикання, -ня, с. Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Дія за значенням пхикати і звуки, утворювані цією дією. Коли жінки де замішались.. Та пхикання ще додадуть; Прощайсь навік тоді з порядком (Іван Котляревський, I, 1952, 191); — Як тілько не перестане, то.. його самого покину дома, — каже дід, котрому вже видко обридло пхикання та реви Івасеві (Панас Мирний, I, 1954, 289).
Ілюстрації
|
|
|
|
