Милувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:47, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Милувати, -лую, -єш, гл. Ласкать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема. Чуб. V. 9. Як де попаде чужу дитину, то вже цілує і милує. МВ. І. 97. Холодок ніби лащився до лиця, милував його. Левиц.
Милувати, -лую, -єш, гл. Миловать, щадить, беречь. Нас ще Господь до якого часу милує. МВ. II. 83. Нехай Бог милує. Ном. № 8388.
