Безпробудний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:12, 12 жовтня 2021; Oezikh.if20 (обговорення • внесок)
Безпробудний, -а, -е. Непробудный. Опочивав сном тихим, безпробудним. К. Іов. 8.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980) БЕЗПРОБУ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що непробудний. Опочивав сном тихим, безпробудним (Словник Грінченка); Поміщик Золотарьов спинився перед Сашком, дивлячись на нього мутнуватими очима безпробудного п'янички (Юрій Смолич, Світанок.., 1956, 39).
Ілюстрації
|
Медіа
Іншими мовами
1) (про сон) unawakable, impossible to awaken безпробудний сон — sound (deep, heavy) sleep; перен. the eternal sleep, death спати безпробудним сном — to sleep soundly, to be in a deep (heavy) sleep 2) перен. (який не знає міри) unrestrained безпробудне пияцтво — incessant drinking
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 143.
