Кузоб
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:09, 7 листопада 2021; A.kozachuk (обговорення • внесок)
Кузоб и кузуб, -ба, м. = Козуб. Обібрався грибом лізь у кузоб. Ном. № 7077. Нехай же я подивлюся, хто сидить в запічку аж там дячокнеборачок у кузуб зігнувся. Чуб. V. 674.
Сучасні словники
КОЗУБ, -а, ч.
1. Ручний кошик із лубу або лози. Як не гриб, то не лізь у козуб (Номис, 1864, № 9131);
◊ Ко́зубом ста́ти — стати дуже твердим від морозу; задубіти (про мокрий одяг). Поки до санок дійшов [о. Гервасій] ;
Див. також
Словник відмінків
Словник синонімів
Словоформи. Орфографічний словник
Джерела та література
УКРЛІТ.ORG - Публічний електронний словник української мови;