Бджола

Бджола, -ли, ж. 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі. О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. Бджілка, бджілонька, бджілочка. Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть. Чуб. V. 469.

Див. також

• Бджола (рід), матеріал з Вікіпедії
• Бджола медоносна,
• Бджола, матеріали з сайту Екологія
• БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів).

  Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями.

  У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки.

  Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам.